3D-моделювання в лікуванні остеотомії

3D-моделювання в лікуванні остеотомії

Остеотомія – це операція по розсіченню кістки для корекції її осі, розміру або форми, що дозволяє виправити деформації кісток і суглобів кінцівок. Під час хірургічного втручання лікар відсікає частину кістки, вирівнює її положення, фіксуючи спеціальними пластинами та гвинтами. Стандартна двовимірна остеотомія проводиться, ґрунтуючись на знімках магнітно-резонансної томографії, без шаблонів для навігації, що ускладнює робочий процес лікарю, який оперує.

На відміну від хірургів країн пострадянського простору, фахівці європейських клінік використовують метод 3D-планування та прототипування. Сучасне програмне забезпечення для 3D-моделювання створює ідеальну копію ураженої кістки та індивідуальний шаблон, за яким лікар дуже точно коригує її положення.

Застосування остеотомії за 3D-шаблоном

Хірургічне лікування методом остеотомії підходить пацієнтам будь-якого віку. Основним показанням є неправильно зрощені переломи кісток. Найчастіше оперативне втручання проводиться через великий проміжок часу після травми чи попередньої операції, коли з'являється нестерпний біль у кінцівці. Грунтуючись на клінічному та рентгенологічному обстеженнях, хірург пропонує методи лікування. Планування в 3D підходить для операцій як на верхніх і нижніх кінцівках, так і на кисті, в області передпліччя. Не обходяться без такого методу й під час оперативних втручань на хребті, в ринопластиці та під час виправлення щелепно-лицьових патологій.

Переваги методу

Стандартна остеотомія проводиться на основі знімків магнітно-резонансної томографії без можливості навігації. Іноді це обертається складнощами під час оперативного втручання. Застосування 3D-шаблону значно збільшує точність проведення операції, скорочуючи її тривалість, оскільки втручання заздалегідь сплановано, а кут корекції розрахований до стовідсоткової точності.

Післяопераційна реабілітація

Реабілітаційні рекомендації залежать від перебігу операції. У більшості випадків лікарі радять не допускати навантаження на кістку до її повного відновлення. Контроль за станом пацієнта після втручання відбувається за індивідуально розробленою програмою, що включає ерготерапію та фізіотерапію.