Отоларингологія

Кохлеарні імпланти
Що таке кохлеарний імплант?
Кохлеарний імплант – це електронний медичний пристрій, який дозволяє сприймати звук людям із нейросенсорною втратою слуху та пацієнтам, у яких протезування слуху виявилося неефективним.

Термін «кохлеарний» походить від латинського слова сochlea, що перекладається як «равлик». Річ у тому, що частина апарата, що імплантується, занурюється якраз у відділ внутрішнього вуха під назвою равлика.

У нормі чутливі волоскові клітини равлики перетворюють звукові коливання і передають їх волокнам слухового нерва, а звідти далі, слухові центри кори мозку.

Система кохлеарного імпланту не підсилює звук, як слуховий апарат. Механізм дії цього пристрою зовсім інший. За допомогою процесора звук перетворюється на електричні сигнали, які безпосередньо передаються волокнам слухового нерва.

З чого складається кохлеарний імплант?
Кохлеарний імплант складається із зовнішнього та внутрішнього компонента. Зовнішній компонент представлений звуковловлювальним приладом (мікрофоном), мовним процесором та антеною-передавачем. Зовнішня частина кохлеарного імпланту кріпиться на вушній раковині.
Внутрішній компонент представлений: внутрішньою антеною приймача, внутрішнім процесором та активним електродом (електродним масивом).

Як працює кохлеарний імплант?
Мікрофон зовнішньої частини пристрою вловлює звуки та шуми навколишнього середовища. Мовний процесор кодує звук і, транскутанно – через шкіру (без проводів), з допомогою радіохвиль передає інформацію як цифрового сигналу на приймач внутрішньої частини пристрою. Внутрішній процесор перетворює отриману інформацію в електричні імпульси, а електроди передають їх безпосередньо на волокна слухового нерва, минаючи зону пошкоджених клітин равлика.

Показання та протипоказання до встановлення кохлеарного імпланту
Існують певні показання до проведення кохлеарної імплантації:

• Двостороння вроджена чи набута нейросенсорна глухота (безпосередня причина розвитку цієї патології немає принципового значення).
• Відсутність позитивного результату під час використання оптимально підібраних слухових апаратів протягом 6 місяців. Для пацієнтів, у яких втрата слуху обумовлена перенесеним менінгітом, цей термін може бути зменшений.

 

Умовами, що дозволяють проведення кохлеарної імплантації, є:

• Збереження волокон слухового нерва
• Прохідність каналу равлика
• Збереження центрів слуху
• Відсутність серйозних проблем зі здоров'ям та психікою
• Готовність батьків, родичів пацієнта чи пацієнта до тривалого періоду реабілітації.

 

Протипоказання:

• Непрохідність равлика (її облітерація, осифікація равлика)
• Поразка слухових центрів та слухового нерва
• Інтелектуальна недостатність.

 

У якому віці рекомендують проводити кохлеарну імплантацію?
На думку фахівців, встановлювати кохлеарні імпланти необхідно якомога раніше від моменту діагностики нейросенсорної глухоти та визначення показань до операції. Раннє проведення кохлеарної імплантації дозволяє досягти дорослим та дітям найкращих результатів. Дітям із вродженою або набутою нейросенсорною глухотою рекомендують проводити кохлеарну імплантацію віком від 1 до 1,5 років. Раніше терміни неможливі з анатомічних причин. Тривалий період відсутності слуху погіршує реабілітацію.

Як встановлюють кохлеарний імплант?
Кохлеарний імплант, саме його внутрішню частину встановлюють під час операції. Оперативне втручання проводять під наркозом у спеціалізованих клініках. У середньому тривалість операції становить 1,5-2 години. Суть операції полягає у забезпеченні доступу до равлика – структурі внутрішнього вуха (з боку соскоподібного відростка) та у закладі в канал равлика внутрішньої частини імпланту. Після основного етапу рану вшивають та накладають пов'язку. Положення імпланту контролюють за допомогою рентгену. У більшості центрів Німеччини та Ізраїлю за пацієнтом після операції спостерігають протягом кількох годин та відпускають додому. Малюків залишають під наглядом протягом доби після операції. При цьому дитина перебуває разом із мамою. Спочатку після операції рекомендується утриматися від рухливих ігор, щоб уникнути падінь і ударів головою. Активацію імпланту починають через 3 тижні після операції.

ДІЗНАТИСЯ ВАРТІСТЬ ЛІКУВАННЯ!

Який режим після операції?
Нерідко після операції призначають курс профілактичної антибактеріальної терапії. Рекомендується не спати на боці операції протягом 1 тижня. Також не рекомендується носити тугі пов'язки та окуляри, що щільно прилягають. Чи не плавати в басейні. Гігієнічний душ можна приймати наступного дня після операції.

Ризики та ускладнення
Як і будь-яка медична процедура, операція зі встановлення кохлеарного імпланту може супроводжуватися певними ризиками та ускладненнями. Проблеми, з якими може зіткнутися пацієнт:

• Інфекція та запалення (менінгіт, інфекція шкірної рани)
• Кровотеча та закінчення спинно-мозкової рідини
• Шум у вухах
• Смакові розлади
• Оніміння в області рани
• Параліч лицьового нерва
• Розвиток репаративної гранульоми.

 

Слід сказати, що такі ускладнення є закономірними і зустрічаються досить рідко.
Людина з імплантованим пристроєм може втратити звичні залишкові слухові відчуття, а отримана звукова інформація може здаватися «чужою і не природною». Однак у міру реабілітації пацієнт адаптується і подібні відчуття проходять.

 

Що включає поняття реабілітації?
Людину з імплантованим пристроєм необхідно знову навчити сприймати звуки. З пацієнтом працюють фахівці: аудіології, психологи, педагоги та логопеди. Тривалість та програма реабілітації індивідуальна та залежить від віку пацієнта та тривалості періоду глухоти.

Де проводять кохлеарну імплантацію?
Операцію кохлеарної імплантації можна провести у провідних спеціалізованих центрах Німеччини та Ізраїлю. Базова програма включає:

Обстеження пацієнта:

• Огляд ЛОР лікаря, аудіолога, психолога.
• Оцінка функції слуху проведенням аудіометрії, імпедансометрії, отоакустичної емісії.
• Тестування безпеки слухового нерва.
• Оцінка стану соматичного та психічного здоров'я пацієнта.
• При необхідності проводять КТ, МРТ, елетроенцефалографію (ЕЕГ), реоенцефалографію.
• Передопераційну підготовку, проведення операції та спостереження за пацієнтом.
• Початок реабілітації.

За бажанням пацієнта фахівці компанії MedicalExpert допоможуть організувати консультацію у фахівців провідних ЛОР центрів (у тому числі заочну), а також проведення окремих етапів діагностики та лікування.