Провідний гастроентеролог, проф. Вайденбах

Інтерв'ю з професором відділення внутрішньої медицини Клініки "Міттельбаден" лікарем-гастроентерологом Вайденбахом. Ексклюзивно для пацієнтів MedicalExpert

Професор Вайденбах - головний лікар відділення гастроентерології та внутрішньої медицини Клініки "Міттельбаден" - розповів нашим читачам про можливості відділення і сучасні протоколи ведення пацієнтів з деякими захворюваннями.

Професор Вайденбах протягом багатьох років очолює відділення внутрішньої медицини Клініки "Міттельбаден". Ім'я професора, а також можливості відділення, відомі далеко за межами Німеччини. Багато пацієнтів, зокрема ті, які проживають у інших країнах, звертаються у клініку в пошуках інноваційних методів лікування, сучасної діагностики та комфорту високого рівня.

Професоре, розкажіть нам, будь ласка, про можливості відділення, яке ви очолюєте, і трохи про захворювання, з якими до вас звертаються пацієнти.

У відділенні внутрішньої медицини ми займаємося лікуванням пацієнтів з різними захворюваннями внутрішніх органів, за винятком онкологічних хвороб. До нас звертаються пацієнти з різними захворюваннями серцево-судинної системи, шлунково-кишкового й урологічного тракту, ендокринними розладами тощо.

У відділенні проводиться не тільки лікування, але і обстеження пацієнтів?

Так, безумовно. Крім лабораторних тестів, ми проводимо повне інструментальне обстеження пацієнтів, починаючи від скринінгових методик, закінчуючи прицільно спрямованими й ексклюзивними дослідженнями. Сучасна апаратура дозволяє нам проводити точну діагностику в найкоротші терміни. Донедавна ми не займалися інтервенційними дослідженнями пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи, а саме коронарографією. Однак у найближчому майбутньому ситуація зміниться, і ми будемо проводити ангіографію і коронарографію, причому як з метою діагностики, так і лікування.

З якою категорією пацієнтів працюєте особисто ви, пане професоре?

Моя пріоритетна спеціалізація - це гастроентерологія, тобто діагностика й лікування захворювань органів травного тракту: стравоходу, шлунку, різних відділів кишківника, печінки й інших травних залоз. Можливості сучасної гастроентерології дуже розширилися за останній час. Апаратура нового класу дозволяє проводити максимально точну діагностику й відповідати на складні клінічні запитання.

Нові методики стосуються ендоскопічних методів дослідження?

Й ендоскопії також. Наприклад, на сьогодні під час ендоскопічного дослідження ми можемо провести безпосередню візуалізацію не тільки стравоходу й шлунку, а й початкових відділів тонкого кишківника. Капсульна ендоскопія дозволяє обстежити весь шлунково-кишковий тракт. З новітніх діагностичних методик, які раніше не проводилися, хочеться відзначити, так зване ендо-УЗД, тобто ендоскопічне ультразвукове дослідження. За допомогою ультразвукового датчика, розташованого на кінці ендоскопа, ми можемо провести УЗД внутрішніх органів у безпосередній близькості до них. Таким чином, ми отримуємо детальні дані будови й стану стінок порожнистих органів, печінки, з усією системою жовчних протоків, підшлункової залози тощо.

Під час таких досліджень фахівці, напевно, отримують багато інформації?

Безумовно. Сучасні методики здатні дати відповідь у суперечливих і незрозумілих ситуаціях. Причому, однією з переваг сучасних ендоскопічних методик діагностики є відсутність променевого й радіаційного навантаження. Також великий крок уперед стався і в діагностиці захворювань дихальної системи. Сучасні бронхоскопи дозволяють детально візуалізувати навіть дрібні гілки бронхіального дерева, що дуже важливо в діагностиці різних захворювань органів дихання. У нашій клініці пульмонологічними пацієнтами займається професор Нагель. Крім інших досліджень, він проводить відеобронхоскопію пацієнтам з різними захворюваннями дихальної системи, зокрема з підозрою на злоякісні новоутворення. Знову ж таки, у нашому відділенні проводиться такий сучасний метод діагностики, як ендобронхіальна ультрасонографія (ЕБУС). Завдяки цій методиці фахівець отримує інформацію про будову стінки бронхіального дерева й органів середостіння.

Як пацієнту дізнатися, що йому потрібне проведення бронхоскопії або ЕБУС?

Такі скарги, як задишка, тривалий або нав'язливий кашель, біль у грудній клітці під час дихання - привід для негайного звернення до лікаря. Якщо рентгенографія органів грудної клітини не дає відповіді на питання або дає підстави підозрювати патологічний процес у бронхіальному тракті, рекомендується проведення бронхоскопії. Однак першим кроком пацієнта має бути все-таки звернення до лікаря.

Професоре Вайденбах, розкажіть нам, будь ласка, які медичні рекомендації існують у Німеччині щодо профілактичного обстеження шлунково-кишкового тракту. Наприклад, чи існують так звані вікові Чек-апи?

Відповідно до сучасних рекомендацій доцільне проведення ендоскопічних методів обстеження, наприклад гастроскопії і колоноскопії, пацієнтам старшим 40 років. Однак, якщо в пацієнта є скарги або сімейний анамнез, то такі дослідження варто проводити й у більш молодому віці.

Ці рекомендації застосовуються і до чоловіків, і до жінок?

Так, абсолютно.

Зараз досить багато говорять про хелікобактерну інфекцію та підозрюють її вплив на розвиткок раку шлунку. Тому в діагностиці захворювань шлунково-кишкового тракту часто призначають аналіз на хелікобактерію. Чому раніше, скажімо років 10 тому, не звертали стільки уваги на цього збудника? Не було методів дослідження, що дозволяють виявити хелікобактерну інфекцію?

Говорячи про Німеччину, експрес-тести стали доступні з початку 90-х років минулого століття, з тих пір діагностика хелікобактерної інфекції стала стандартом у гастроентерології.

Ґрунтуючись на результатах яких тестів лікар у Німеччині може поставити діагноз хелікобактерної інфекції? Що для цього потрібно провести: аналіз крові, калу, дихальний тест або біопсію?

Ми проводимо різні тести, зокрема й аналіз калу. Однак найбільш об'єктивну інформацію дає гастроскопія. Безпосередня візуалізація і оцінка стану слизової оболонки шлунку відповідає на питання: чи є патологічний процес (ерозії, виразки) чи ні. Адже ураження слизової шлунку може бути не обов'язково хелікобактерної етиології. Відсутність збудника хелікобактерної інфекції в аналізі калу не спростовує наявності ерозивного процесу в шлунку іншого походження, наприклад на фоні куріння, уживання алкоголю тощо.

Що взагалі охоплює сучасний алгоритм діагностики захворювань шлунково-кишкового тракту? Іншими словами, з чого, зазвичай, починають діагностику? Чи з'явилися нововведення в методах лікування цієї групи захворювань?

За первинного звернення діагностику, зазвичай, починають з ультразвукового дослідження. Якщо в результаті виявляються які-небудь проблеми, то діагностика може розширюватися аж до ендоскопії, комп'ютерної томографії та навіть МРТ. Що стосується лікування, то складно говорити про захворювання шлунково-кишкового тракту взагалі. У лікуванні кожного патологічного стану використовуються певні медикаменти та методики. Наприклад, під час захворювань шлунку основними медикаментами, які отримують наші пацієнти, є засоби, що знижують секрецію залоз шлунку. Щодо стенозів стравоходу, які розвинулися на тлі різних захворювань або проведеної променевої терапії, ми намагаємося ендоскопічно провести бужирування (розширення) зони стенозу.

Скажіть, будь ласка, чи є можливість видалення або розчинення каменів у жовчовивідних шляхах без проведення оперативного втручання?

Якщо камені розташовані в жовчних протоках, то їх можна спробувати видалити за допомогою ретроградної панкреатохолангіографії - маніпуляція проводиться за допомогою ендоскопа.

Одним з нових методів лікування є лазеротерапія, а у вас у клініці застосовується така методика?

Ми застосовуємо так звану «аргон-бімер терапію», тобто високочастотну абляцію аргоновими променями. Зазвичай така методика використовується для видалення або коагуляції тканини пухлини, лікування стравоходу Баррета, кровотеч тощо.

А гемороїдальні вузли можна видалити таким способом?

До нас звертаються пацієнти з такою хворобою. Зазвичай, ми проводимо лікування за допомогою накладення латексних кілець або латексних лігатур. Гемороїдальний вузол пережимається кільцем, у результаті чого в ньому порушується кровообіг, що призводить до некрозу вузла і самостійного його відторгнення. На сьогоднішній день ця методика є найбільш ефективною і безпечною. За кілька відвідувань можна радикально позбутися геморою.

Це болісна процедура? Чи потрібний наркоз під час її проведення?

Ми проводимо процедуру накладення латексних кілець під короткочасним наркозом для того, щоб пацієнтові було комфортно й не боляче. Також намагаємося всі ендоскопічні методи обстеження і лікування проводити під наркозом, звичайно із застосуванням пропофолу. І тільки в низці випадків, якщо пацієнт відмовляється, ми проводимо маніпуляцію без наркозу.

До нас нерідко звертаються пацієнти, які тривалий час страждають дисбактеріозом або алергією. Основне питання такої групи пацієнтів: чи проводять у вас у клініці дослідження мікрофлори кишківника для підбору пробіотичних препаратів або дієти?

Ні, це дослідження ми не проводимо, так як діагноз дисбактеріоз у Німеччині ставлять украй рідко, на відміну від країн СНД. Під діагнозом дисбактеріоз, а точніше антибіотик асоційований коліт, мають на увазі важкий розлад функції кишківника, з грубим порушенням мікробного пейзажу (мова йде про колонізацію бактерією Clostridium Difficile). Це важке захворювання, яке потребує серйозного лікування. До речі, звичайні пробіотичні препарати або добавки не дають особливого ефекту в лікуванні таких пацієнтів. У плані терапії такого розладу розглядають введення фекалій від здорових пацієнтів. Але це окрема тема для розмови.

У нас є питання щодо такого важкого захворювання, як спадкові форми колоректального раку. Як вести себе пацієнтам, у родині яких є хворі на колоректальний рак? Коли слід проводити діагностичні тести, коли є сімейна історія колоректального раку.

Є різні форми захворювання, які проявляються певними синдромами. Деякі з них, наприклад поліпоз кишківника, вимагають дійсно ранньої діагностики. Наприклад, якщо у батька, якому 40 років, виявлений поліпоз, який, радше за все, буде злоякісним процесом, то синам слід починати пошукове обстеження у віці 18-19 років. Безумовно, пацієнтам з сімейною історією раку не варто нехтувати профілактичним обстеженням.

Генетичні тести не можуть замінити ендоскопічного обстеження?

На жаль, ні. Генетичні тести провести не простіше. Як через ціну дослідження (це дорогий метод діагностики), так і через тривалість виконання дослідження (до 4-6 тижнів). За проведення колоноскопії ми отримуємо результат відразу.

Чи звертаються до вас на лікування пацієнти з хворобою Крона?

Так, ми працюємо з такими пацієнтами. У відділенні проводимо консервативне лікування, а, за необхідності оперативного втручання, ми залучаємо хірургів.

Ще нам хотілося б дізнатися, як проводиться лікування пацієнтів з рефлюкс-езофагітом або гастроезофагеальною рефлюксною хворобою? У яких випадках лікування проводиться медикаментозно, а коли потрібне оперативне втручання?

У переважній більшості випадків лікування проводиться консервативно, тобто медикаментами. Сьогодні вкрай рідко доводиться звертатися до хірургічних методів лікування.

А якщо мова йде про занедбаний гастрит, тобто з рефлюксом жовчі в шлунок?

До нас звертаються пацієнти з такою проблемою. Варто сказати, що, незважаючи на проведену терапію, упоратися з рефлюксом жовчі буває в низці випадків дуже непросто. Крім медикаментозного лікування, таким пацієнтам рекомендують певний режим харчування, спати, бажано, укладатися з піднятим головним кінцем тощо. Хочеться також звернути вашу увагу, що діагноз гастрит з рефлюксом жовчі дуже часто ставлять лікарі з СНД, ґрунтуючись лише на невеликих домішках жовчі в шлунковому вмісті, що візуалізується за гастроскопії. Однак не завжди наявність жовчі в шлунку свідчить про рефлюкс. Важливо вимірювати рН шлункового вмісту. Коли рН шлункового соку зсувається в лужну сторону на фоні закидання жовчі, говорять про наявність рефлюксу. Отже, найчастіше в нас діагноз гастриту з рефлюксом жовчі не підтверджується.

Професоре Вайденбах, ми вдячні за те, що приділили нам час і так докладно й цікаво відповіли на всі запитання!