Рак простати - симптоми, діагностика, лікування

Що таке рак простати?

Рак простати – це злоякісна пухлина, що утворюється в тканинах передміхурової залози. На сьогоднішній день рак передміхурової залози вважається найбільш серйозною медичною проблемою у чоловічого населення.

Що викликає рак простати?
У наш час немає можливості точно вказати причини виникнення раку простати. Однак фахівці виділяють найбільш значущі чинники, що визначають ризик розвитку раку передміхурової залози (РПЗ).

Вік. РПЗ частіше виникає у літніх чоловіків.
Національність. Ризик розвитку РПЗ удвічі вищий у чорношкірих чоловіків, ніж у білих.
Спадковість. Якщо родич першого ступеню спорідненості хворий на РПЗ, ризик виростає як мінімум вдвічі.
Певну роль у розвитку РПЗ відіграє ожиріння, малорухливий спосіб життя, запальні захворювання передміхурової залози, куріння, вживання алкоголю, робота на шкідливому виробництві.

Наскільки розповсюджений рак простати?

Згідно з даними медичної статистики, рак передміхурової залози посідає друге місце по частоті виникнення після раку легенів. У низці розвинених країн рак простати є найбільш поширеною злоякісною пухлиною у чоловіків. Найбільше число випадків захворюваності на рак простати реєструється в США (200-90 випадків на 100000 населення). На другому місці стоять країни Європи, Росія і Україна (20-50 випадків на 100000 населення). Найнижча захворюваність у Японії, Китаї, Індії: менше 10 випадків на 100000 чоловік. У наш час спостерігається стійка тенденція до зростання захворюваності на рак передміхурової залози в країнах Європи, США та Канаді. За даними фахівців у області урології та онкології, за ? років захворюваність на рак простати в країнах СНД зросла на 86%.

Найчастіше на рак простати хворіють чоловіки літнього віку від 50 років і старші. Однак, за умови спадкової схильності, ймовірність виникнення цієї недуги зростає з 40 років.

Види раку передміхурової залози
Незважаючи на різноманіття різних гістологічних форм раку передміхурової залози, найбільш поширеною формою є аденокарцинома. На її частку припадає близько 95% усіх епітеліальних пухлин простати.

Стадії раку простати
У розвитку цього захворювання вирізняють кілька стадій. Основними критеріями оцінки є розміри й локалізація пухлини, поширення раку на регіонарні лімфовузли, а також наявність метастазів у віддалені органи.

Рак простати I стадії: пухлина локалізується тільки в тканинах залози. Мікроскопічні розміри пухлини не дозволяють її візуалізувати на УЗД. Пухлина не визначається пальпаторно через пряму кишку. Індекс шкали Глісона, зазвичай, не перевищує 6.

Рак простати II стадії: пухлина має великі розміри, що дозволяє її візуалізувати за допомогою УЗД. Процес локалізований тільки в тканинах залози.

Рак простати III стадії: пухлина поширюється за межі капсули простати (ракові клітини в сім'яних пухирцях), проте в процес поки не залучені тазові лімфовузли.

Рак простати IV стадії: пухлина поширюється на сусідні структури: сечовий міхур, пряму кишку тощо. Може давати метастази в регіонарні лімфовузли, а також у віддалені органи й тканини (кістки, віддалені лімфовузли тощо).

Діагностика

Основними методами діагностики раку передміхурової залози на сьогоднішній день є пальцеве ректальне дослідження, визначення рівня простатного специфічного антигена в сироватці крові, а також трансректальне УЗД. Остаточний діагноз ставиться після проведення біопсії і виявлення ракових клітин у біопсійному матеріалі.

Онкомаркери

У наш час існує низка лабораторних досліджень, що дозволяють передбачити діагноз раку простати.

Клітини простати утворюють і секретують у просвіт сім'яних канальців особливий глікопротеїн, який отримав назву простатспецифічного антигену (ПСА). Біологічна роль цього складного білка полягає в розрідженні сперми. Змінені ракові клітини синтезують набагато більшу кількість ПСА. Рівень ПСА, що перевищує порогові значення (більше 4 нг\мл) є підставою для розширення діагностики в пошуках злоякісного процесу.

Важливо! ПСА - неспецифічний маркер. Підвищення рівня цього білка може відбуватися за умови доброякісної гіперплазії простати (аденоми). Тому результати інтерпретують тільки в комплексі з даними пальцевого ректального огляду, трансректального УЗД, даними біопсії. У наш час наукові роботи в пошуку ідеального маркера раку простати тривають.

Додаткові методи обстеження

Широке поширення набув метод імуногістохімії. Зокрема, біомаркерна діагностика раку простати дозволяє одержати додаткову інформацію про рак передміхурової залози.

Визначення рівня експресії рецепторів андрогенів у пухлинних клітинах дозволяє припустити чутливість гормональної терапії.

Визначення ступеню злоякісності пухлини передміхурової залози проводять за допомогою системи морфологічної оцінки зрілості клітин за Глісоном. Ця система оцінки визнана у всьому світі, засновуючись на ній, вдається прогнозувати результат захворювання. Матеріал - ділянки тканини залози, відбирають у ході біопсії. Сумарний показник злоякісності (Gleason score) оцінюється в балах від 2 до 10.

Gleason score 2-4, свідчить про високий ступінь диференціювання клітин, тобто про повільнозростаючий тип раку передміхурової залози.

Gleason score 5-6 - помірна ступінь диференціювання. Середні показники агресивності пухлини.

Gleason score 7-10 - низький ступінь диференціювання клітин. Свідоцтво агресивного раку простати, з високою імовірністю метастазування та швидкого росту пухлини.

ДІЗНАТИСЯ ЩОДО ВАРТОСТІ ЛІКУВАННЯ!

Лікування

Види лікування
Існують такі варіанти лікування раку передміхурової залози:

Активне спостереження
Хірургічні методи
Променева терапія (ПТ)
Гормональна терапія
Хіміотерапія
Імунотерапія

У низці випадків з метою досягнення кращих результатів методи лікування комбінують.

Основними критеріями вибору того чи іншого методу лікування є такі показники:

Вік пацієнта
Індекс за шкалою Глісона
Стадія раку простати
Симптоми
Загальний стан пацієнта

Хірургічний метод
Операція є методом лікування раку на ранніх стадіях, тобто коли процес локалізований тільки в простаті. Також у випадках поширеного раку з метою полегшення симптомів хвороби.

Види хірургічного втручання:
Операція радикальної простатектомії є видаленням передміхурової залози єдиним блоком з сім'яними пухирцями та навколишньою клітковиною. У низці випадків під час операції видаляють тазові лімфовузли.

Операцію можуть проводити в такі способи:

«Відкритим» способом, через розріз на передній черевній стінці (перитонеальна простатектомія)
Мінімально інвазивним лапароскопічним методом: через невеликі розрізи в черевній порожнині (лапароскопічна простатектомія)
За допомогою робота, через невеликі розрізи в черевній порожнині (роботасистована простатектомія)
Позаділонним доступом, через розріз між мошонкою і анусом (радикальна простатектомія проміжності)

Альтернативними варіантами хірургічного методу лікування раку передміхурової залози є:

Кріоабляція передміхурової залози. Суть методу полягає в руйнуванні тканини передміхурової залози за допомогою низької температури, яка досягається шляхом уведення в передміхурову залозу газу - аргону.
Ультразвукова абляція. Тань залози руйнується сфокусованими ультразвуковими променями. Проводиться трансректально.
Трансуретральна резекція простати (ТУР). Операція проводиться для полегшення симптомів. Через сечовипускальний канал уводиться ріжучий інструмент, яким видаляють тканину залози внутрішньої частини залози. За допомогою ТУР можна видалити тканину, яка блокує потік сечі.

Променева терапія (ПТ)
Променева терапія є варіантом лікування для людей з будь-якою стадією раку передміхурової залози. У низці випадків ПТ може бути альтернативою хірургічного методу лікування раку простати на ранній стадії розвитку.

Основні цілі проведення ПТ:

Повне знищення ракових клітин, які потенційно могли залишитися в області операції.
Зменшення больових відчуттів

На сьогоднішній день використовують два типи променевої терапії:

Зовнішню (дистанційну)
Внутрішню (брахітерапію).

У деяких ситуаціях пацієнт отримує обидва типи ПТ.

«Золотим стандартом» дистанційної ПТ є, так звана, 3D конформна ПТ або її вдосконалений вигляд: променева терапія з модуляцією інтенсивності (IMRT). Цей вид ПТ дозволяє максимально впливати радіоактивними променями на тканину залози й за цього істотно зменшити пошкодження здорових тканин.

Дистанційна терапія проводиться в лікарні. Лікування, зазвичай, проводиться 5 днів на тиждень протягом 8-9 тижнів. Кожен сеанс триває лише кілька хвилин.
Брахітерапія. Існує два основні методи брахітерапії.

У першому випадку джерело радіоактивного випромінювання імплантується в тканину залози у вигляді «зерен». Це так звана низькодозова брахітерапія. Протягом декількох тижнів або місяців препарат випромінює радіоактивні промені. Під час такої методики лікування немає необхідності залишатися в лікарні. Надалі немає необхідності отримувати «зерна» препарату.

У другому випадку препарат підводиться за допомогою спеціальних катетерів і віддаляється. Цей метод отримав назву високодозової брахітерапії. Сеанс лікування триває кілька хвилин. Радіоактивний матеріал після процедури видаляється. У середньому проводять 5 таких сеансів. Лікування проводиться в стаціонарі.

Побічні ефекти ПТ:

Виникнення діареї
Біль у прямій кишці
Затруднення під час сечовипускання
Печіння у сечовому міхурі (променевий цистит)
Почервоніння і сухість шкіри в месці впливу ПТ
Еректильна дисфункція.

Побічні ефекти можуть з'являтися через 6 місяців і більше після закінчення курсу ПТ. Зазвичай, перераховані симптоми проходять самостійно після закінчення курсу лікування.

Гормональна терапія (ГТ)
ГТ є важливим компонентом в лікуванні раку передміхурової залози. На думку фахівців, серед усіх гормонально-залежних пухлин рак передміхурової залози є найбільш чутливим до гормональних впливів. Залежно від стадії захворювання ГТ може проводитися як самостійний метод лікування, так і в поєднанні з ПТ і операцією. Мета ГТ - захистити клітини простати від впливу на них чоловічих статевих гормонів.

Основні напрями гормональної терапії:

Придушення продукції тестостерону. Досягається прийомом певних препаратів (медикаментозна кастрація) або хірургічним шляхом (видалення яєчок).
Запобігання впливу чолтестостерона на тканини простати (прийом препаратів, які блокують дію чоловічих статевих гормонів).

Побічні ефекти гормональної терапії залежать від методу лікування. Найбільш розповсюдженими є:

еректильна дисфункція
приливи та зникнення сексуального бажання
зростання грудей
збільшення маси тіла
підвищення рівню цукру в крові
ламкість кісток.

Хіміотерапія
Хіміотерапія – це системний метод лікування поширеної форми раку передміхурової залози, за якого в організм людини вводяться певні медикаменти, що знищують швидко зростаючі ракові клітини. Зазвичай, препарати вводяться внутрішньовенно. Лікування проводиться в стаціонарі.

Побічні ефекти ХТ:

Анемія
Схильність до розвитку інфекцій
Схильність до спонтанної кровотечі та утворення екхимозів (синців)
Слабкість, втома
Випадіння волосся
Нудота, блювання, діарея

Імунотерапія

Метод імунотерапії застосовується для пацієнтів з поширеною формою раку передміхурової залози, яким не допомогла гормональна терапія.

Мета імунотерапії - «навчити» власну імунну систему людини розпізнавати й знищувати ракові клітини. Досягається це за допомогою введення в організм людини спеціальних вакцин.

Найбільш поширеними побічними ефектами є головний біль, болі в спині, відчуття втоми.

Лікування залежно від стадії раку
У наш час існує кілька варіантів лікування раку передміхурової залози. Тактику лікування пропонує лікар. Нюанси терапії раку залежно від стадії хвороби лікар обговорює з пацієнтом або його родичами.

I стадія (локалізований рак простати):
Варіанти лікування:

радикальна простатектомія. Згідно зі статистичними даними, 25-річне виживання пацієнтів відбувається у 80% випадків.
променева терапія
вичікувальна тактика (спостереження). Для пацієнтів літнього та старечого віку з важкими супутніми захворюваннями.

II стадія
Варіанти лікування:

Радикальна простатектомія
ПТ (зовнішня чи брахітерапія), самостійна або в поєднанні з гормональною терапією
Поєднання брахітерапії і зовнішньої ЛТ, самостійно або в поєднанні з гормональною терапією
Хірургічні методи (кріодеструкція).

III стадія (місцеворозповсюджена форма раку)
Варіанти лікування:

ПТ
ПТ у поєднанні з гормональною терапією
Радикальна простатектомія (можливо з попередньою гормональною терапією)
Вичікувальна тактика (спостереження), для пацієнтів літнього та старечого віку з важкими супутніми захворюваннями.

IV стадія (метастатична)
Варіанти лікування:

Гормональна терапія: орхіектомія (видалення яєчок) і медикаментозні засоби - блокатори андрогенів.
ПТ у поєднанні з гормональною терапією
Хірургічна операція (трансуретральна резекція передміхурової залози)
Вичікувальна тактика (спостереження) для людей літнього і старечого віку, з важкими супутніми захворюваннями.

Нагляд у майбутньому

Після закінчення курсу лікування пацієнт знаходиться під наглядом лікаря. Необхідно проходити регулярні огляди, під час яких доктор проводить пальцеве ректальне дослідження, визначають рівень ПСА. Дослідження виконуються через 3, 6 і 12 місяців у перший рік після лікування, потім кожні 6 місяців (до 3 років), далі - 1 раз на рік.

За необхідності лікар може призначати додаткові дослідження: біопсію, сканування кісток, КТ, МРТ або інші тести.