Анапластична олігодендрогліома
Анапластична олігодендрогліома
Анапластична олігодендрогліома - це рідкісний тип злоякісної пухлини головного мозку, що розвивається з гліальної тканини мозку, тобто структурного компонента навколо нервових клітин. Олігодендрогліоми відносяться до первинних, тобто неметастатичних, пухлин головного мозку 111 ступеню злоякісності відповідно до класифікації ВООЗ і мають усі гістологічні ознаки злоякісного росту, як то: ядерну атипію, високу мітотичну активність, клітинний поліморфізм тощо.
Статистичні дані
Згідно з даними медичної статистики анапластичні олігодендрогліоми становлять 0,5-1% випадків від усіх первинних пухлин головного мозку. Цей вид пухлини може розвиватися в різних відділах головного мозку, однак «улюбленою» локалізацією є лобова й скронева долі. Середній вік, у якому відбувається розвиток анапластичної олігодендрогліоми, становить 45-50 років.
Причини розвитку
Достовірно причини розвитку цього типу пухлин не встановлені. Однак, фахівці відзначають зв'язок з мутаціями в певній групі генів.
Клінічні прояви
Симптоми олігодендрогліоми залежать від місця розташування і розмірів пухлини. Виділяють загальні неврологічні прояви, такі як головний біль, когнітивні розлади тощо, а також осередкову симптоматику, як то: судоми, слабкість у кінцівках з одного або двох боків, порушення мови (афазію), розлади чутливості тощо.
Діагностика пухлини
З метою діагностики проводять комплексне обстеження пацієнта, що охоплює оцінку неврологічного статусу й стану очного дна, електроенцефалографію. Обов'язковим є проведення нейровізуалізаційних методів дослідження, таких як: КТ, МРТ з контрастуванням або без, ПЕТ КТ. Гістологічний діагноз виставляють, засновуючись на даних морфологічного дослідження тканини пухлини, отриманої в ході операції або стереобіопсіі (за неможливості проведення хірургічного лікування).
Молекулярна діагностика
В останнє десятиліття істотно зріс інтерес до проведення методів молекулярного біологічного тестування. Засновуючись на даних, отриманих у ході аналізу генетичної інформації пухлинної тканини, можна зробити висновок про чутливість пухлини до хіміотерапії і подальший прогноз захворювання. Зокрема коделеція 1р19q хромосом корелює з найбільш успішним результатом захворювання і поєднується з відповіддю на лікування в 92,3%.
Принципи лікування
Основним методом лікування є хірургічне видалення пухлини з подальшим проведенням променевої терапії або хіміотерапії. Найбільш доцільним є радикальна резекція пухлини. Однак, за неможливості її виконання розглядають доцільність часткової резекції або проведення стереобіопсіі з діагностичною метою.
